Кращі практики написання тестів для JavaScript-додатків
JavaScript, Тестування, Jest, Mocha, Jasmine ·Тестування JavaScript-додатків є ключовим етапом у їхньому циклі розробки. Незалежно від того, чи це великий корпоративний проєкт, чи невеликий особистий проєкт, якісне тестування допомагає запобігти помилкам і зберегти чіткість в коді. Написання тестів для JavaScript-додатків має певні особливості та кращі практики, які слід враховувати, щоб тестування було ефективним.
Модульні тести: Основа стабільності
Модульні тести, або юніт-тести, перевіряють окремі частини коду. Такий підхід допомагає виявляти помилки в окремих функціях або методах без взаємодії з іншими частинами програми. Для модульного тестування найчастіше використовують фреймворки:
- Jest: популярний тестовий фреймворк від Facebook, який особливо добре інтегрується з React-додатками.
- Mocha: дозволяє створювати гнучкі тести та працює практично з будь-якою бібліотекою.
- Jasmine: фреймворк для тестування, який пропонує безліч вбудованих функцій без додаткових налаштувань.
Фрагмент коду для модульного тесту з Jest:
const sum = require('./sum');
test('adds 1 + 2 to equal 3', () => {
expect(sum(1, 2)).toBe(3);
});
Тут require('./sum')
підключає модуль, що тестується, а test()
визначає саме тестування.
Інтеграційні тести: Перевірка взаємодії
Інтеграційні тести перевіряють взаємодію між різними модулями додатку. Це корисно для виявлення помилок, що виникають на стику різних частин системи, коли дані передаються між модулями. Інструменти такі як Selenium або Cypress популярні для інтеграційного тестування.
Використання TDD: Розробка через тестування
Підхід Test-Driven Development (TDD) ґрунтується на написанні тестів перед написанням основного коду. Такий підхід дозволяє формулювати чіткі вимоги до коду і знижує кількість помилок у коді.
Мокування даних: Ізоляція тестів
При тестуванні часто виникає потреба підмінити реальні дані на тестові, щоб зосередитися на конкретних аспектах програми. Для цього використовуються бібліотеки мокування, як-от Sinon. Мокування забезпечує ізоляцію тестів, що робить їх швидшими і надійнішими.
Приклад мокування з бібліотекою Sinon:
const sinon = require('sinon');
const database = require('./database');
const dbStub = sinon.stub(database, 'fetchData');
dbStub.returns({ id: 1, name: 'Test' });
Покриття коду: Вимір ефективності тестування
Покриття коду показує, яка частина коду перевіряється тестами. Інструменти, такі як Istanbul чи Codecov, дозволяють визначити, наскільки добре тести охоплюють ваш код. Це надає можливість оптимізувати процес тестування, зосереджуючи зусилля на найменш покритих частинах.
Підсвітка коду, який не покритий тестами, допомагає виявити частини коду, які потребують додаткового тестування.