Dieser Inhalt wurde noch nicht übersetzt. Wir zeigen den ukrainischen Originalinhalt unten an.
«Одіозний політик», «одіозна особистість», «одіозне рішення» — ці вислови регулярно трапляються в новинах, аналітичних статтях і публічних дискусіях. Найчастіше слово «одіозний» використовують щодо людей, які мають погану репутацію, відомі скандальними вчинками або викликають сильне суспільне обурення.
Проте одіозність — це не просто скандальність чи популярність із негативним відтінком. Слово має доволі чітке значення, яке нерідко спотворюють, використовуючи його як синонім до «відомий», «епатажний» або «суперечливий».
Що означає слово «одіозний»
Одіозний — це той, хто або те, що викликає різко негативне ставлення, неприязнь, обурення чи осуд. Так можуть характеризувати людину, її вчинки, висловлювання, рішення або певне суспільне явище.
У «Словнику української мови» слово пояснюється як таке, що викликає негативне ставлення до себе, є небажаним або неприйнятним. У новішому академічному тлумаченні наголошено також на вкрай негативному ставленні та осуді.
Наприклад, одіозною можуть назвати публічну особу, яка систематично виступає з дискримінаційними заявами, причетна до гучних зловживань або відома вчинками, що викликають суспільне обурення.
При цьому одіозність не обов'язково означає, що людину ненавидять абсолютно всі. Йдеться про різко негативне сприйняття в певному середовищі або суспільстві загалом.
Слово має виразне негативне забарвлення. Називаючи когось одіозним, мовець не просто повідомляє про його популярність чи незвичайність, а дає негативну оцінку.
Що таке одіозність
Одіозність — це властивість людини, її поведінки, поглядів або дій викликати різко негативне ставлення та осуд.
Це іменник, утворений від прикметника «одіозний».
Наприклад:
«Одіозність кандидата стала проблемою для партії, яка вирішила підтримати його на виборах».
Тут мається на увазі, що негативна репутація кандидата може зашкодити політичній силі.
Або:
«Попри професійні досягнення, одіозність керівника відштовхувала від компанії потенційних партнерів».
У цьому випадку йдеться про те, що поведінка чи репутація людини викликає настільки сильне неприйняття, що впливає на ставлення до організації, яку вона представляє.
Водночас одіозність — це не психологічний діагноз і не риса характеру на кшталт екстраверсії чи впертості. Вона описує насамперед те, як людину або її дії оцінюють інші.
Звідки походить слово «одіозний»
Історія слова пов'язана з латинським odium — «ненависть», «неприязнь», «відраза».
Від нього походить латинський прикметник odiosus, який означав «ненависний», «неприємний», «осоружний».
Згодом споріднені слова з'явилися в багатьох європейських мовах:
- Французькою — odieux, тобто «огидний», «обурливий», «ненависний».
- Англійською — odious, тобто «вкрай неприємний», «огидний».
- Німецькою — odiös, тобто «відразливий», «осоружний».
В українську мову слово «одіозний» потрапило через західноєвропейські мови. Точний шлях запозичення етимологічні словники не конкретизують.
Цікаво, що споріднене слово «одіум» також існує в українській мові й означає осуд, ненависть або загальну неприязнь, спрямовану на когось.
Таким чином, початковий зміст слова «одіозний» був пов'язаний не з популярністю чи скандальною славою, а саме з ненавистю та різким неприйняттям.
Чим одіозний відрізняється від скандального та суперечливого
Ці слова нерідко використовують як взаємозамінні, хоча між ними є суттєва різниця.
Скандальний — пов'язаний зі скандалами або такий, що викликає гучну реакцію. Скандальною може бути витівка артиста, провокаційний виступ чи резонансна публікація. Але сам скандал не обов'язково означає загальне засудження людини.
Суперечливий — такий, що викликає різні, часто протилежні оцінки. Наприклад, рішення може бути суперечливим, якщо одні експерти підтримують його, а інші критикують. Це слово саме по собі не означає, що рішення є поганим.
Епатажний — той, хто або те, що навмисно дивує, провокує чи порушує звичні правила заради реакції публіки. Епатаж може викликати як обурення, так і захоплення.
Одіозний — той, хто або те, що викликає сильне негативне ставлення. На відміну від попередніх означень, тут негативна оцінка є основною частиною значення.
Наприклад, артист, який виступає у провокаційних костюмах, може бути епатажним, але не обов'язково одіозним. Політична реформа, навколо якої точаться гострі дискусії, може бути суперечливою, але це ще не робить її одіозною.
А от посадовця, який прославився корупційними зловживаннями та викликав широке суспільне обурення, цілком можуть назвати одіозним.
Чи може одіозна людина бути популярною?
Так, і в цьому немає суперечності.
Популярність означає, що людину багато хто знає або підтримує. Одіозність — що вона викликає різке неприйняття.
Публічна особа може одночасно мати численних прихильників і бути об'єктом гострого осуду. Наприклад, політик може зберігати значну підтримку виборців, хоча його заяви чи дії викликають обурення в інших групах суспільства.
Так само скандальний блогер може збирати мільйони переглядів, але при цьому мати вкрай негативну репутацію.
Проте тут важлива деталь: сама популярність, навіть здобута завдяки скандалам, не робить людину одіозною. Визначальним є саме різке негативне ставлення до неї.
І навпаки, людина не мусить бути знаменитою, щоб її вважали одіозною. У межах невеликої організації так можуть характеризувати керівника, який прославився несправедливими рішеннями та неприйнятною поведінкою.
Як правильно використовувати слова «одіозний» та «одіозність»
Обидва слова належать переважно до книжного та публіцистичного мовлення. Найчастіше їх можна зустріти в журналістиці, політичній аналітиці, історичних матеріалах і публічних дискусіях.
Типові словосполучення: одіозний політик, одіозна постать, одіозна особистість, одіозне рішення, одіозна репутація.
Але не кожне негативне або дивне явище варто характеризувати цим прикметником.
Наприклад, сказати «одіозний одяг» про незвичайний костюм — невдале рішення, якщо йдеться лише про його химерний вигляд. Натомість вислів «одіозна законодавча ініціатива» доречний, коли ініціатива викликає різкий осуд і сприймається як неприйнятна.
Правильний наголос — одіо́зний, одіо́зність, на літері «о» в складі «оз».
Слова можна замінювати залежно від контексту: «осоружний», «ненависний», «неприйнятний», «скандально відомий», «сумнозвісний». Проте це не повні синоніми. Наприклад, «сумнозвісний» підкреслює погану славу, тоді як «одіозний» — насамперед різко негативне ставлення.
Чому слово «одіозний» часто використовують неправильно
У сучасному медійному мовленні цей прикметник іноді перетворюється на універсальний епітет для будь-якої неоднозначної публічної особи.
Політик зробив різку заяву — одіозний. Артист посварився з журналістами — одіозний. Блогер зняв провокаційне відео — теж одіозний.
Але таке вживання поступово стирає різницю між скандалом, суперечкою та справді негативною репутацією.
Особливо обережно слід використовувати слово в журналістських матеріалах. Назвати людину одіозною — означає дати їй доволі різку характеристику. Тому бажано, щоб читач розумів, які саме вчинки, заяви або рішення стали підставою для такої оцінки.
Іноді замість «одіозний» точніше написати «скандально відомий», «розкритикований», «суперечливий» або просто описати конкретні дії людини.
Адже одіозність — не синонім популярності й не позначення будь-якої незручної чи неординарної особистості. Це слово для випадків, коли йдеться про особливо сильне неприйняття та осуд.
