ПРОГРАМУВАННЯ4 вер. '26, 16:06

Що таке штучний інтелект: як він працює, звідки з’явився та хто його розробляє

Штучний інтелект уже допомагає шукати інформацію, перекладати тексти, створювати зображення, розпізнавати обличчя на фотографіях і прокладати маршрути. Однак ШІ — це не одна програма і не цифровий розум, що існує десь окремо від комп’ютерів. За цією назвою ...

Читати допис
Поділитись
Обкладинка допису: Що таке штучний інтелект: як він працює, звідки з’явився та хто його розробляє
🔥 Більше дописів
Штучний інтелект уже допомагає шукати інформацію, перекладати тексти, створювати зображення, розпізнавати обличчя на фотографіях і прокладати маршрути. Однак ШІ — це не одна програма і не цифровий розум, що існує десь окремо від комп’ютерів. За цією назвою прихована велика група технологій, здатних виконувати завдання, для яких раніше була потрібна участь людини.

Що таке штучний інтелект

Штучний інтелект, або ШІ, — це галузь інформатики, що займається створенням систем, здатних аналізувати інформацію, знаходити закономірності, робити прогнози, ухвалювати певні рішення або генерувати новий вміст.
Англійською штучний інтелект називають artificial intelligence, звідси походить поширене скорочення AI.
До технологій ШІ належать:
  • розпізнавання облич, предметів і мовлення;
  • автоматичний переклад;
  • рекомендаційні системи;
  • прогнозування погоди, попиту чи ризиків;
  • генерація текстів, зображень, музики та відео;
  • керування роботами й автономними машинами;
  • пошук підозрілих банківських операцій;
  • аналіз медичних знімків.
Тому голосовий помічник, алгоритм рекомендацій YouTube і чат-бот на основі великої мовної моделі — різні системи, хоча всі вони використовують ШІ.
Більшість сучасних розробок належить до так званого вузького штучного інтелекту. Він може дуже добре виконувати одне завдання або певний набір завдань, але не має універсального людського розуму. Навіть найпотужніша мовна модель не розуміє світ так, як людина, не має власного життєвого досвіду й свідомості.

Як працює ШІ

У традиційній програмі розробник прописує конкретні правила: якщо відбулася певна подія, система повинна виконати визначену дію. У машинному навчанні підхід дещо інший. Алгоритму дають велику кількість прикладів, щоб він сам знайшов у них статистичні закономірності.
Наприклад, систему розпізнавання котів навчають на великій добірці зображень. Під час тренування модель поступово визначає, які поєднання форм, ліній, кольорів і текстур найчастіше пов’язані з котами. Після цього вона може оцінити, чи є кіт на новій фотографії.
Результат такого навчання називають моделлю ШІ. Це математична система, налаштована на виконання певних завдань. Водночас модель і готовий сервіс — не те саме. Наприклад, ChatGPT є продуктом, через який користувач взаємодіє з моделями GPT. Схожим чином Gemini — це і назва сімейства моделей Google, і назва створеного на їхній основі чат-бота.
Окремий напрям становлять нейронні мережі — системи, структура яких віддалено нагадує взаємодію нейронів у мозку. Коли нейромережа має багато послідовних шарів, говорять про глибоке навчання. Саме воно стало основою більшості сучасних систем розпізнавання та генерації.

Що таке генеративний ШІ

Особливо помітним штучний інтелект став із поширенням генеративних моделей. Вони не лише класифікують або знаходять інформацію, а й створюють новий вміст: текст, зображення, код, аудіо чи відео.
Великі мовні моделі, або LLM, навчаються на величезних масивах текстів. Отримавши запит, така модель крок за кроком прогнозує найбільш доречне продовження. Це значно складніше за звичайне автодоповнення: система враховує контекст, стиль, структуру речень і зв’язки між поняттями.
Однак мовна модель не дістає готову відповідь із прихованої енциклопедії. Вона генерує текст на основі засвоєних закономірностей. Саме тому відповідь може звучати переконливо, але містити помилки або вигадані факти. Таке явище називають галюцинацією ШІ.
Сучасні моделі дедалі частіше є мультимодальними. Вони можуть працювати не лише з текстом, а й із фотографіями, документами, таблицями, звуком і відео. Наприклад, така система здатна прочитати текст із фотографії, пояснити діаграму або відповісти на запитання про зображений предмет.

З чого почалася історія штучного інтелекту

Ідеї про створення механічного розуму існували задовго до появи комп’ютерів. Проте перетворювати їх на наукові завдання почали лише у XX столітті.
Важливою постаттю в ранній історії ШІ був британський математик Алан Тюрінг. У статті 1950 року він поставив запитання: «Чи можуть машини мислити?» Замість пошуку точного визначення мислення Тюрінг запропонував практичне випробування, пізніше назване тестом Тюрінга. Якщо під час текстової розмови людина не може надійно відрізнити машину від іншої людини, поведінку машини можна вважати інтелектуальною.
Сам термін artificial intelligence з’явився у 1956 році. Його запропонував американський науковець Джон Маккарті для літнього дослідницького семінару в Дартмутському коледжі. Цю зустріч часто називають символічним початком ШІ як окремої наукової галузі.
У 1950–1960-х роках дослідники створювали програми, які розв’язували логічні задачі, доводили теореми та грали в прості ігри. Здавалося, що до появи машинного інтелекту залишилося зовсім небагато. Проте ранні комп’ютери мали надто малу обчислювальну потужність, а створені вручну правила погано працювали поза вузькими лабораторними умовами.

Чи вдалося машині пройти тест Тюрінга

Однозначної відповіді на це запитання тривалий час не було, оскільки тест Тюрінга не має єдиного офіційного регламенту або загальновизнаного прохідного бала. Дослідники проводили розмови різної тривалості, залучали різну кількість суддів і по-різному оцінювали результати. Тому заяви про «перше проходження тесту» нерідко спричиняли суперечки.
В оригінальній статті 1950 року Тюрінг не встановлював 30% як офіційний поріг успішного проходження. Він прогнозував, що приблизно через 50 років комп’ютери навчаться вести імітаційну гру настільки добре, що після п’яти хвилин запитань середній учасник правильно розпізнаватиме машину не більш ніж у 70% випадків. Згодом це припущення почали трактувати як орієнтир: машина має переконати щонайменше 30% суддів, що перед ними людина.
Однією з найвідоміших спроб став експеримент 2014 року, проведений у Лондоні за участі дослідників, пов’язаних з Університетом Редінга. Чат-бот Eugene Goostman, який удавав 13-річного хлопця з України, переконав 33% суддів у тому, що вони розмовляють із людиною. Організатори назвали це першим проходженням тесту Тюрінга, однак багато фахівців поставилися до такого висновку критично. Образ юного співрозмовника, для якого англійська нібито не була рідною мовою, дозволяв пояснювати дивні відповіді, мовні помилки та прогалини у знаннях. Крім того, дискусію викликали невелика кількість суддів і коротка тривалість розмов.
Переконливіші результати продемонстрували сучасні великі мовні моделі. Дослідження спочатку оприлюднили як препринт у 2025 році, а згодом його опублікували в науковому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. У стандартній тристоронній версії тесту учасник одночасно листувався з людиною та системою ШІ, а потім мав визначити, хто є хто.
GPT-4.5, якій за допомогою промпту надали образ молодого, обізнаного з інтернет-культурою співрозмовника, визнали людиною у 73% випадків. Це означає, що учасники обирали її замість справжньої людини частіше, ніж можна було б очікувати за випадкового вгадування. Llama 3.1 405B із таким самим налаштуванням отримала результат 56% і за сукупними даними виявилася статистично невідрізненною від людей. Без спеціального промпту, що задавав людську манеру спілкування, результати обох моделей були значно гіршими.
Автори назвали це першим надійним експериментальним свідченням того, що сучасні мовні моделі можуть пройти стандартну тристоронню версію тесту Тюрінга. Проте успішний результат не доводить, що машина має свідомість, розуміє власні слова або мислить так само, як людина. Він показує насамперед здатність системи переконливо наслідувати людську поведінку під час короткої текстової розмови. Тому сьогодні тест Тюрінга дедалі частіше розглядають як перевірку людиноподібності спілкування, а не як остаточний доказ появи справжнього машинного розуму.

«Зими ШІ» та повернення інтересу

Завищені очікування неодноразово змінювалися розчаруванням. Фінансування скорочувалося, а темпи досліджень сповільнювалися. Такі періоди дістали назву «зими штучного інтелекту».
У 1980-х роках популярності набули експертні системи. Вони використовували великі набори правил, укладених фахівцями, і могли допомагати в діагностиці, фінансах або промисловості. Проте підтримувати такі системи було дорого, а їхні можливості залишалися обмеженими.
Ситуація почала змінюватися завдяки трьом чинникам: накопиченню цифрових даних, появі потужніших процесорів і вдосконаленню алгоритмів машинного навчання.
У 1997 році шаховий комп’ютер IBM Deep Blue переміг чемпіона світу Гаррі Каспарова. У 2012 році нейронна мережа AlexNet показала значний прогрес у розпізнаванні зображень. А в 2016 році система AlphaGo від Google DeepMind обіграла одного з найсильніших гравців світу в ґо — грі, яку довго вважали надто складною для комп’ютерів.
Ще одним переломним моментом стала поява у 2017 році архітектури трансформер. Вона дала змогу ефективніше працювати з великими обсягами тексту й стала основою багатьох сучасних мовних моделей.
Наприкінці 2022 року компанія OpenAI відкрила широкий доступ до ChatGPT. Генеративний ШІ перестав бути переважно лабораторною технологією: ним почали користуватися школярі, викладачі, програмісти, журналісти, дизайнери та працівники компаній.

Які компанії розробляють штучний інтелект

Сьогодні власні дослідницькі підрозділи та моделі мають десятки компаній. Одні зосереджуються на універсальних асистентах, інші — на пошуку, програмуванні, робототехніці, медицині, відео або корпоративних рішеннях.

OpenAI

OpenAI — американська компанія, що стоїть за ChatGPT. Її головні розробки належать до сімейства GPT — великих мультимодальних моделей для роботи з текстом, зображеннями, файлами та програмним кодом.
Компанія також розробляє моделі й системи для створення зображень, відео, мовлення та програмування. Її продукти включають ChatGPT, генератор відео Sora та інструменти Codex. Актуальний каталог моделей OpenAI регулярно змінюється, тому конкретні версії поступово замінюють одна одну.

Google і Google DeepMind

Google досліджує ШІ протягом десятиліть, а її підрозділ Google DeepMind відомий системами AlphaGo, AlphaFold та сімейством моделей Gemini.
Gemini охоплює універсальні мультимодальні моделі різної потужності: Pro орієнтовані на складні завдання, Flash — на швидку й дешевшу роботу, а Flash-Lite — на масове виконання простіших запитів. Окремо Google розвиває Imagen для зображень, Veo для відео та спеціалізовані аудіомоделі. Компанія інтегрує ШІ у Пошук Google, Android, Gmail, Google Docs та інші сервіси.

Anthropic

Anthropic створила сімейство великих мовних моделей Claude. Воно поділяється на кілька основних ліній: Haiku призначена насамперед для швидких і відносно недорогих операцій, Sonnet пропонує баланс швидкості та можливостей, а Opus орієнтована на складніші завдання. У нових поколіннях компанія також розвиває моделі для тривалих багатоетапних процесів.
Claude може аналізувати документи й зображення, писати тексти та код, працювати з інструментами й виконувати послідовності дій. 

Meta

Компанія Meta, якій належать Facebook, Instagram і WhatsApp, розробляє сімейство моделей Llama. На відміну від повністю закритих комерційних систем, моделі Llama поширюються з доступними вагами за ліцензією Meta. Це дозволяє компаніям і дослідникам запускати їх на власному обладнанні, додатково навчати та пристосовувати до конкретних завдань.
Meta також використовує ШІ у своїх соціальних мережах: для рекомендацій, рекламних систем, модерації та роботи асистента Meta AI.

Microsoft

Microsoft є не лише великим інвестором і партнером OpenAI, а й самостійним розробником ШІ. Компанія створює компактні моделі сімейства Phi, а також інтегрує штучний інтелект у Windows, Microsoft 365, GitHub і хмарну платформу Azure.
Назва Copilot об’єднує низку асистентів Microsoft. Наприклад, GitHub Copilot допомагає програмувати, а Microsoft 365 Copilot працює з документами, електронними таблицями, презентаціями та поштою. При цьому різні продукти Copilot можуть використовувати різні моделі, зокрема розробки OpenAI.

Amazon

Amazon активно застосовує ШІ в електронній торгівлі, логістиці, хмарних сервісах і голосовому помічнику Alexa. Через платформу Amazon Bedrock компанія пропонує бізнесу доступ до моделей різних розробників.
Власне сімейство моделей Amazon має назву Nova. Воно охоплює системи для роботи з текстом і мультимедійними даними, а також окремі засоби генерації зображень та відео.

xAI

Компанію xAI заснував Ілон Маск. Її основний продукт — сімейство моделей і чат-бот Grok, тісно інтегрований із платформою X. Grok працює з текстом, програмним кодом і зображеннями, а нові версії отримують інструменти для пошуку та виконання складніших завдань.

Mistral AI

Французька компанія Mistral AI розробляє універсальні та спеціалізовані моделі. До її основних сімейств належать Mistral Large, Mistral Small і компактні моделі Ministral. Окремо компанія пропонує Codestral для програмування, Pixtral для роботи із зображеннями та Voxtral для аудіо.
Частина моделей Mistral доступна з відкритими вагами, що зробило компанію одним із найпомітніших європейських розробників ШІ.

Китайські розробники

Велику роль у розвитку ШІ відіграють і китайські технологічні компанії. Alibaba створює сімейство Qwen, Baidu — ERNIE, а DeepSeek стала відомою завдяки мовним моделям загального призначення та моделям, оптимізованим для складних міркувань.
У цьому сегменті особливо швидко розвиваються моделі з відкритими вагами. Їх можна запускати локально або використовувати як основу для власних сервісів, хоча умови ліцензування в кожному випадку відрізняються.

Чим відрізняються моделі ШІ

Наявність десятків назв не означає, що кожна модель є зовсім окремою технологією. Часто компанія створює ціле сімейство: найпотужнішу версію для складних завдань, швидшу й дешевшу — для повсякденних операцій, а також компактну модель для смартфонів або локальних пристроїв.
Моделі можуть відрізнятися:
  • типами даних, з якими вони працюють;
  • швидкістю та вартістю використання;
  • обсягом контексту, який здатні опрацювати;
  • якістю програмування й логічних міркувань;
  • можливістю запуску на власному обладнанні;
  • доступом до інтернету та зовнішніх інструментів;
  • умовами ліцензування.
Одна модель краще пише програмний код, інша швидше аналізує короткі звернення, третя спеціалізується на зображеннях або мовленні. Тому запитання «який ШІ найкращий?» не має універсальної відповіді: усе залежить від конкретного завдання.

Де ми вже зустрічаємо ШІ

Штучний інтелект увійшов у повсякденне життя значно раніше, ніж стали популярними генеративні чат-боти. Він сортує спам у пошті, рекомендує музику й фільми, покращує фотографії зі смартфона, виправляє помилки в текстах і допомагає банкам виявляти шахрайство.
У медицині ШІ застосовують для аналізу знімків і пошуку перспективних молекул. У промисловості — для контролю якості та прогнозування несправностей. У транспорті — для побудови маршрутів і роботи систем допомоги водієві. У науці моделі допомагають опрацьовувати великі масиви даних, які людина не змогла б перевірити вручну.
Водночас ШІ не гарантує правильного результату. Модель може повторювати упередження з навчальних даних, неправильно інтерпретувати запит або впевнено повідомляти вигадану інформацію. Особливо обережно варто ставитися до відповідей, пов’язаних із медициною, фінансами, правом і безпекою.
Штучний інтелект не є ні всезнаючим цифровим співрозмовником, ні звичайною пошуковою системою. Це потужний інструмент роботи з інформацією, можливості якого залежать від моделі, даних, налаштувань і поставленого завдання. Технологія розвивається надзвичайно швидко, проте перевірка фактів, оцінювання наслідків і відповідальність за рішення поки що залишаються за людиною.

🔥 Більше дописів

Всі публікації